Аналіз поверхневого теплового потоку. Метод модельних розрахунків

Ви перебуваєте: Аналіз поверхневого теплового потоку

Геотермічні умови в земній корі й верхньої мантії описуються в першім наближенні рівнянням стаціонарної теплопровідності для двовимірного профілю

Щоб побудувати задовільні геофізичні моделі для отриманих розподілів температури по глибині, із усього сімейства моделей треба вибрати ( так само як це робиться при розв'язку зворотних завдань у гравіметрії) оптимальні моделі, у яких значення температури й теплового потоку, розраховані для земної поверхні, збігаються з матеріалами спостережень

Для цього необхідно одержати розв'язок рівняння для будь-якого виду його правої частини. У випадках двох- і тривимірного завдання це можна зробити тільки чисельними методами, наприклад шляхом апроксимації рівняння за допомогою кінцевих різниць. Одержувана система лінійних рівнянь ефективно вирішується за допомогою неявного методу змінних напрямків, або Adi-методу

У завданні добору перша взята модель зазнає поетапному поліпшенню. Накладаючи на модель, що підбирається, обмеження, відповідні до латеральних варіацій поля, можна одержати оптимальний розподіл значень виділюваного тепла

У ході такого процесу оптимізації при розв'язку рівняння використовують чисельні приймання Adi-Методу. Знаходять перший температурний розподіл, з якого можна одержати поверхневий тепловий потік q0. Між спостережуваним тепловим потоком q і його обчисленим значенням q0 у загальному випадку існує деяка різниця б; вона й використовується для переходу від першої моделі /0 до оптимізованої моделі

Тепер завдання полягає в тому, як звести різниця між спостережуваним і обчисленим тепловим потоком кминимуму.