Геотермічні дані по болгарії. Геологічні структури
Ви перебуваєте: Геотермічні дані по болгарії
Геологічні структури
Основними джерелами інформації про тепловий потік є дослідження, проведені в геологорозвідувальних шпарах. Систематичних даних про тепловий потік, обумовлений як добуток температурного градієнта на коефіцієнт теплопровідності, не існує. Безпосередні виміри теплового потоку в Болгарії не проводилися
Теплове поле вивчається на основі даних про температуру й градієнт на поверхні й на глибині. Характер аномалій, нанесених на карти ізотерм, рівняється з розташуванням основних геотектонічних одиниць, узятих по Йовчеву й ін.: Родопский центральний масив; Мизийская плита; альпійська складчаста система й накладені депресії. Альпійська складчаста система складається з окремих тектонічних одиниць, що виникли в наступної віковій послідовності:
1. Тектонічна зона Сакар - Странджа,
2. Тектонічна зона Крайште,
3. Західно-Балканська тектонічна зона,
4. Тектонічна зона Балканського форланда,
5. Тектонічна зона Средна-Гора,
6. Кульская складчаста зона (Південні Карпати),
7. Східно-Балканська тектонічна зона
У північній Болгарії можуть бути виділено два райони, що сильно різняться за структурою й історії: один великий і порівняно стабільний (Мизийская плита), іншої - молодий альпійський, у якім відповідно до гіпсометрії фундаменту виділяються три частини: східна (високо піднята), західна (глибоко занурена) і проміжна (перехідна).
У східній частині виділено два великі структурні підняття: північна Болгарія й Добруджа. Цей район характеризується позитивним гравітаційним полем
У західній частині перебуває Ломский прогин, у створі з яким розташовується велика негативна аномалія. В осадовому шарі виділяються три структури: каледонско-герцинская, кіммерійська й альпійська. Найбільше детально вивчені тріасовий і юрський - палеогеновий структурні поверхи. Порівняння їх структурних планів показує значна невідповідність. Але цій причині був виконаний регіонально-тектонічний поділ платформи по структурних поверхах. По напрямкові на схід розташовуються північна частина Болгарського кряжа й масив Добруджі (південний схил), а поруч із прибережною областю - Варненский палеоген-неогеновий прогин. Між східної й західної частинами тріасового структурного поверху виділяються Плевенское й Левское підняття, причому останнє характеризується локальними температурними аномаліями на глибинах в 1000, 1500 і 2000 м, показаними на температурні картах
|