Поле теплового потоку на території гдр. Аномалії теплового потоку в гдр
Ви перебуваєте: Поле теплового потоку на території гдр
На території ГДР тепловий потік оцінюється по 348 станціях, що представляють собою в більшості випадків свердловини. Статистика така:
Положення станцій виміру теплового потоку, розподіл теплового потоку й спрощена геологічна структура території ГДР. Станції зосереджені в північній частині країни й у районі Тюрингского басейну. Тут ізолінії проведені цілком упевнено. Територія ГДР може бути тектонічно поділена на дві головні частини, причому границя перетинає країну в напрямку ЗСЗ - ВЮВ ('Серединно-Німецький головний розлам'). Область до півночі від цієї зони розламу є частиною Середньо-Європейського осадового басейну, що простягається від сходу Польщі через ГДР і ФРН до центральної області Північного моря Потужність нескладчастого осадового чохла тут збільшується більш ніж до 6 км. Підняття Рингкебинг-Фюн і його схід-південно-східне продовження в острова Рюген являють собою північний край цього басейну. Осадовий трог - Датсько-Польський прогин - відокремлює підняття Рингкебинг-Фюн від докембрійського Балтійського щита на півночі
Поле теплового потоку в північній частині ГДР характеризується декількома основними геотермічними особливостями:
ізолінія в 60 мВт/м2 проходить приблизно паралельно південному краю Середньо-Європейського осадового басейну, показуючи тим самим загальне зниження теплового потоку до півдня;
у центральній частині ГДР аномалія високого теплового потоку простягається від східної границі ГДР до ріки Ельби на заході. Перетинаючи район Берліна, ця аномалія є частиною більшої аномалії теплового потоку, що поширюється від Англії через Середню Європу до південно-східної Польщі;
до сходу від Берліна ця широтна аномалія розгалужується: одна аномалія високого теплового потоку відходить у північно-західному напрямку до узбережжя Балтійського моря, причому значення теплового потоку підвищуються більш ніж до 90 мВт/м2;
уздовж західної границі ГДР прослідковується вузька аномалія високого теплового потоку північно-східного простиранпя; на півдні ця аномалія триває на територію ФРН, і передбачається, що вона є частиною аномалій зони Середземне море - Мьеса. Природа цих аномалій теплового потоку ще не цілком ясна. Можна припустити існування конвективного теплопереноса уздовж зон глибинних розламів, але деякий вплив могли виявляти й латеральні варіації радіоактивної теплогенерации усередині земної кори. Південна частина ГДР ставиться до герцинскому складчастому поясу. Кристалічні й метаморфічні породи виходять на поверхню або покриті осадовим чохлом (потужністю до 1000 м) верхнекаменноугольного тріасового віку
|